Територіальна оборона України: роль добровольців

14 Травня 2019

Віктор Дихановський

Представник ГО «Державницька Ініціатива Яроша » в Координаційній раді ГС «Рух сприяння територіальній оборони України»

    Добровольчий рух є важливою складовою оборони України. Але він може зникнути, якщо не буде підтриманий на державному рівні. Досвід балтійських держав свідчить про те, що добровольчий рух повинен мати правове підґрунтя.
    З огляду на обмеженість ресурсів держави на утримання територіальної оборони і враховуючи готовність добровольчих підрозділів взяти на себе значну частину завдань територіальної оборони було б доцільно розділити їх між підрозділами ЗСУ і добровольців на дві самостійні частини. Це дозволить зменшити навантаження на державний бюджет і задіяти оборонний потенціал добровольчих підрозділів.

    Протягом п’яти років оборони України від російської агресії добровольчі підрозділи проявили себе як найкращі захисники нашої держави. Але до цієї пори вони залишаються у стані, коли у будь-який момент їх можна оголосити незаконними збройними формуваннями і вжити відповідних силових заходів. Або навпаки, якесь зібрання озброєних людей може прикриватися найменуванням “добровольців”, але діяти на шкоду державі. Тому і у добровольців, і у державних чиновників є бажання вписати добровольців у правове поле нашої держави. На жаль, поки що погляди добровольців і чиновників розходяться, бо чиновники розглядають добровольців як людський ресурс, потрібний для кількісного наповнення штатних підрозділів Збройних Сил України без оглядки на якість таких підрозділів. Добровольці ж навпаки зосереджуються на якісних показниках своїх підрозділів, що забезпечується високою мотивацією, спрямованою на оборону України. Очевидно, що обидві точки зору мають право на існування, але ці позиції треба зближувати.

    Наразі спостерігаються певні тенденції до такого зближення. Зокрема, це було проявлено на “Конференції з взаємодії громадян і держави з організації оборони краю”, що відбулася 23 листопада 2016 року. Організатор конференції – Союз стрільців Литви, а також Добровольчі сили охорони краю. У своїй доповіді на конференції перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України генерал-полковник Коваль М.В. показав вирішальну роль добровольчих підрозділів, яку вони відіграли на початку російської агресії. Зокрема він зазначив, що перед війною бойова готовність Збройних Сил України перебувала на досить низькому рівні: на 1 люте 2014 року вони могли виставити лише дві батальйонні тактичні групи. А коли у квітні 2014 почалися відомі події на сході України, весь світ побачив патріотичний порив українського народу. Було сформовано велику кількість добровольчих батальйонів, які встали перед противником. Бійці батальйонів за свій рахунок одяглися, екіпірувалися і пішли на лінію фронту. Все закупалось на свої гроші, на пожертвування і везлось на лінію вогню. Окремо генерал-полковник Коваль М.В. сказав, що “фактично перелому у війні досягли добровольчі підрозділи”. Він висловив впевненість, що історія новітньої України ще скаже багато слів подяки і нагородить тих людей, які фактично врятували Україну.

Фактично перелому у війні досягли добровольчі підрозділи

Ця доповідь свідчить про те, що добровольчий рух є важливою складовою оборони України. Але він виник стихійно, отже може зникнути, якщо не буде підтриманий на державному рівні. Досвід балтійських держав свідчить про те, що добровольчий рух повинен мати правове підґрунтя.

Досвід балтійських держав свідчить про те, що добровольчий рух повинен мати правове підґрунтя

    Відомо, що завдання з територіальної оборони покладено на підрозділи територіальної оборони Збройних Сил України (далі – ТрО ЗСУ). А саме:
– охорона комунікацій, важливих державних та урядових установ,
– боротьба з диверсійно-розвідувальними силами,
– знищення незаконних збройних формувань
– підтримка правового режиму воєнного стану у своїх зонах.

    Найбільшим проблемним питанням територіальної оборони в Україні вважається обмежені ресурси держави. Тому ТрО ЗСУ існує лише у приписному вигляді на папері. Є люди, озброєння, техніка, проводяться виходячи з фінансових можливостей держави щорічні тренування сил і засобів територіальної оборони. Але, оскільки це близько 100 000 людей, Міністерство оборони України не має можливості утримувати їх у розгорнутому вигляді. Держава не має фінансових можливостей на утримання і підготовку сил і засобів територіальної оборони. Отже, підрозділи ТрО ЗСУ не можуть виконувати всі завдання, які перед ними поставлені. В той же час відомо, що в Україні існують підрозділи, які могли б взяти на себе значну частину завдань територіальної оборони. Зокрема, це підрозділи територіальної оборони з числа добровольців (далі – ТрО добровольців).

    З огляду на обмеженість ресурсів держави на утримання ТрО і враховуючи готовність добровольчих підрозділів взяти на себе значну частину завдань ТрО було б доцільно розділити їх між підрозділами ТрО ЗСУ і ТрО добровольців на дві самостійні частини:
1. Підрозділи ТрО ЗСУ виконують завдання, від яких залежить функціонування ЗСУ:
– охорона військових об’єктів,
– боротьба з диверсійно-розвідувальними силами,
2. Підрозділи ТрО добровольців виконують завдання, від яких залежить життя місцевого населення і місцевої громади:
– охорона цивільних об’єктів,
– знищення незаконних збройних формувань,
– підтримка правового режиму воєнного стану у своїх зонах.
Перші входять до Сухопутних військ. В мирний час виконують завдання з ТрО, а в особливий період можуть бути зведені до структури мотопіхотних бригад і виконувати завдання регулярних військ. Другі завжди виконують завдання з ТрО крім періоду ведення бойових дій на дорученій території або її окупації. У цих випадках вони або підпорядковуються командувачу угрупування в операційній зоні, або здійснюють партизанську боротьбу. Така система ТрО дозволить зменшити навантаження на державний бюджет і задіяти оборонний потенціал добровольчих підрозділів. Але для узгодження завдань для підрозділів ТрО ЗСУ і ТрО добровольців необхідне відповідне законодавче підґрунтя, зокрема, регламентація повноважень підрозділів ТрО добровольців, які будуть взаємодіяти з підрозділами ТрО ЗСУ.

Завдання територіальної оборони доцільно розділити між підрозділами ЗСУ і добровольців на дві самостійні частини

    Схожа система оборони побудова в Литовській Республіці:
1) і ми, і вони маємо резерв для видів і родів військ;
2) і ми, і вони маємо ТрО у складі Сухопутних військ;
3) і ми, і вони маємо ТрО, сформоване добровольцями.

    В Литві ТрО добровольців має правову основу – закон Литовської Республіки “Про спілку стрільців Литви”. Спілка стрільців Литви – добровільна воєнізована асоціація цивільної самооборони, що має підтримку держави та допомагає забезпечити національну безпеку. Ми такого закону не маємо, але добровольчі підрозділи в Україні існують і продовжують відігравати важливу роль в обороні України. У нещодавно прийнятому Законі України “Про національну безпеку України” добровольців оголошено як одну з чотирьох складових сектору безпеки і оборони України. Потрібно лише реалізувати положення теорії держави і права про первинність суспільних процесів і вторинність норми. Треба працювати саме в цьому напрямі – правове врегулювання того, що вже існує і де-факто підтримується державою – ТрО добровольців. А врегулюванням ТрО ЗСУ нехай займається командування Сухопутних військ – у них це непогано виходить.

    Найбільш гармонійно інтегрований добровольчий рух в Естонії. Естонський Кайтселійт визнано на державному рівні, одразу після відновлення незалежності Естонії Кайтселійт став складовою частиною Оборонних сил Естонської республіки. Діяльність Кайтселійта фінансується з сум, передбачених на оборону держави, озброєння і спорядження надає головний штаб Оборонних сил Естонської республіки. Важливою особливістю Кайтселійта є те, що його бійці вступають до бою не через декілька годин чи діб, а миттєво. Їм не потрібні накази щодо розгортання, солдат Кайтселійта має вступити до бою як тільки побачить противника.

    До складу підрозділів Кайтселійта входять не лише військовозобов’язані, а й ті, хто не підлягає призову. До складу підрозділів ТрО добровольців в Україні також було б доцільно залучати тих військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Судячи із Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” таких людей дуже багато і серед них знайдуться справжні патріоти України, які готові обороняти свою державу у добровольчих підрозділах територіальної оборони. Отже, створення добровольців підрозділів ТрО не відтягне на себе військовозобов’язаних, що підлягають призову.

    Українське суспільство вже давно готове до аналогічних законодавчих змін. Відповідні суспільні процеси вже відбулися – добровольчий рух в Україні діє. Наразі існує нагальна потреба його унормувати через Закони України.